Починаємо розповідати про наші #штаби_допомоги, які організували #іншажінка в різних куточках країни
Сьогодні - про Харків від керівниці осередку нашої громадської організації в Харківській області Булавіної Каріни.
«Вже 52 дні в Дергачах, Малій Данилівці, де я народилася і живу, справжня передова. Безліч зруйнованих житлових будинків, школи, парки, лікарня, магазини, відсутнє електропостачання та найстрашніше поранені і загиблі мирні люди, старики, діти. Чи можна це сприйняти, НІ. Щодня приходить думка, невже це не сон і відбувається в нашій країні та сучасному розвинутому світі. Нікого з нас не вчили, як поводитись під час війни, що робити, як діяти і справлятися з цим. Кожен для себе прийняв рішення, де його місце вже в іншому житті. Титанічна робота і відповідальність звичайно лягла на плечі керівників громад, в цьому сенсі нам дуже пощастило.
Головне, що ми всі разом, голова, депутати, волонтери, комунальники, жителі, з першого дня включились і почали пристосовуватися до нових умов. Пошук, доставка, роздача продуктів та всього необхідного, медична допомога, підтримка систем життєзабезпечення, безпека населення, а потім і евакуація. Вдень, коли постійно в роботі, обстрілів намагаєшся не помічати, але приходить ніч і ти не знаєш чи буде ранок.
В кожного свій поріг терпіння.
Зараз в громаді людей залишилося вже мало, більшість евакуйовано. Мене вистачило на 42 дні, емоційний зрив та неможливість перебування без дітей, тому і виїхала. Як можу підтримую, допомагаю на відстані та відчуваю гордість, що я частина Малої Данилівки, Дергачівщини, Харкова. Впевнена, наша сила саме в єдності і любові, тому й Переможемо», - розповідає Каріна.
У кожного з нас - свій фронт. Тримаємось до Перемоги разом 🤝
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.